Путин закончит зачистку Сирии, а потом вместе с армией Ирана войдет в Украину: ракеты на Киев уже нацелены


Війна Путіна проти України: 4 варіанти розвитку подій


Надія Савченко: церковні ієрархи повинні врятувати цю мужню дівчину від самогубства

 


Олег Соскин: Черная метка Порошенка в действии. Апокалипсис в Харькове, Днепропетровске, Запорожье


Олег Соскин: Выполнение требований МВФ приведет к исчезновению Украины и украинского народа


Балто-Чорномор'я - майбутнє України в системі первородного хаосу

 

"Народний капіталізм: економічна модель для України" Олега Соскина в английской версии

Продаю квартиру. Apartment for sale. Gonchara street 43V

EU will collapse soon. It is time for a chaos.

 
Національне агентство з питань запобігання корупції: матриця чекістів  
9 декабря 2016

Закон України "Про запобігання корупції"

Стаття 11. Повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції

1. До повноважень Національного агентства належать:

1) проведення аналізу:

стану запобігання та протидії корупції в Україні, діяльності державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування у сфері запобігання та протидії корупції;

статистичних даних, результатів досліджень та іншої інформації стосовно ситуації щодо корупції;

2) розроблення проектів Антикорупційної стратегії та державної програми з її виконання, здійснення моніторингу, координації та оцінки ефективності виконання Антикорупційної стратегії;

3) підготовка та подання в установленому законом порядку до Кабінету Міністрів України проекту національної доповіді щодо реалізації засад антикорупційної політики;

4) формування та реалізація антикорупційної політики, розроблення проектів нормативно-правових актів з цих питань;

5) організація проведення досліджень з питань вивчення ситуації щодо корупції;

6) здійснення моніторингу та контролю за виконанням актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб;

7) координація та надання методичної допомоги щодо виявлення державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування корупціогенних ризиків у своїй діяльності та реалізації ними заходів щодо їх усунення, у тому числі підготовки та виконання антикорупційних програм;

8) здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

8-1) здійснення у порядку та в межах, визначених законом, державного контролю за дотриманням встановлених законом обмежень щодо фінансування політичних партій, законним та цільовим використанням політичними партіями коштів, виділених з державного бюджету на фінансування їхньої статутної діяльності, своєчасністю подання звітів партій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, звітів про надходження і використання коштів виборчих фондів на загальнодержавних та місцевих виборах, повнотою таких звітів, звіту зовнішнього незалежного фінансового аудиту діяльності партій, відповідністю їх оформлення встановленим вимогам, достовірністю включених до них відомостей;

{Частину першу статті 11 доповнено пунктом 8-1 згідно із Законом № 731-VIII від 08.10.2015}

8-2) затвердження розподілу коштів, виділених з державного бюджету на фінансування статутної діяльності політичних партій, відповідно до закону;

{Частину першу статті 11 доповнено пунктом 8-2 згідно із Законом № 731-VIII від 08.10.2015}

9) забезпечення ведення Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення;

{Пункт 10 частини першої статті 11 виключено на підставі Закону № 889-VIII від 10.12.2015}

11) координація в межах компетенції, методичне забезпечення та здійснення аналізу ефективності діяльності уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції;

12) погодження антикорупційних програм державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, розробка типової антикорупційної програми юридичної особи;

13) здійснення співпраці із особами, які добросовісно повідомляють про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону (викривачі), вжиття заходів щодо їх правового та іншого захисту, притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні їх прав, у зв’язку з таким інформуванням;

14) організація підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації з питань, пов’язаних із запобіганням корупції, працівників державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, посадових осіб місцевого самоврядування (крім підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування);

{Пункт 14 частини першої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 889-VIII від 10.12.2015}

15) надання роз’яснень, методичної та консультаційної допомоги з питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб;

16) інформування громадськості про здійснювані Національним агентством заходи щодо запобігання корупції, реалізація заходів, спрямованих на формування у свідомості громадян негативного ставлення до корупції;

17) залучення громадськості до формування, реалізації та моніторингу антикорупційної політики;

18) координація виконання міжнародних зобов’язань у сфері формування та реалізації антикорупційної політики, співпраця з державними органами, неурядовими організаціями іноземних держав та міжнародними організаціями в межах своєї компетенції;

19) обмін інформацією з компетентними органами іноземних держав та міжнародними організаціями;

 

Для порівняння наведемо повноваження ВЧК в умовах червоного терору

 

Полномочия

Первоначально функции и полномочия ВЧК были определены довольно неточно, что к примеру, отражено в докладе Ф. Э. Дзержинского 7 декабря 1917 г. где было им сказано «Комиссия ведет только предварительное расследование, поскольку это нужно для пресечения».[9]

C момента своего образования ВЧК приобретает законодательные (прямое участие в разработке законодательства), судебные (судопроизводство) и исполнительные (разведывательная, оперативная и следственная работа) функции в одном ведомстве. В административном порядке применяются прямые меры воздействия, которые первоначально являлись довольно мягкими: лишение контрреволюционеров продовольственных карточек, составление и опубликование списков врагов народа, конфискация контрреволюционного имущества и ряд других.

С началом гражданской войны ВЧК получает чрезвычайные полномочия, меры согласно которым принимались по отношению к контрреволюционерам и саботажникам, лицам, замеченным в спекуляции и бандитизме[8].

Начиная с первых казней красных, захваченных в плен белыми, убийств Володарского и Урицкого и покушения на Ленина (летом 1918 года), обычай арестовывать и зачастую казнить заложников стал всеобщим и был легализован. Чрезвычайная комиссия по борьбе с контрреволюцией, спекуляцией и саботажем, производившая массовые аресты подозрительных, имела склонность самолично определять их участь, под формальным контролем партии, но фактически без чьего-либо ведома.

— 1919—1920 г. [10]:100

В то же время сам факт контрреволюционности мог быть истолкован двояко, поскольку определение данного термина было довольно неточным:

« всякие выступления, независимо от поводов, по которым они возникли, против Советов, или их исполнительных комитетов, или отдельных советских учреждений »

Такое определение контрреволюционным выступлениям дает Постановление Кассационного отдела ВЦИК от 6 ноября 1918 г.[11]

17 апреля 1920 года в секретном порядке было принято "Циркулярное письмо ВЧК № 4 о взаимоотношениях чрезвычайных комиссий с трибуналами", где в частности содержится такая рекомендация:

ВЧК доводит одновременно до сведения товарищей, что для трибуналов вырабатывается особая инструкция [о] так называемом «упрощенном порядке рассмотрения» дел, которая, будучи строго построена на основании статей опубликованного закона, но когда все судопроизводство будет сведено к прочтению обвинительного заключения, допросу обвиняемого и вынесению приговора.

— фрагмент [12]

Предварило упразднение ВЧК выступление В.И. Ленина 23 декабря 1921 года на IX Всероссийском съезде Советов:

…та обстановка, которая у нас создалась, повелительно требует ограничить это учреждение сферой чисто политической, …необходимо подвергнуть ВЧК реформе, определить ее функции и компетенцию и ограничить ее работу задачами политическими…

— фрагмент [13]:328

Особые полномочия

  • С 21 февраля 1918 года — согласно Декрету СНК РСФСР «Социалистическое Отечество в опасности!» «Неприятельские агенты, спекулянты, громилы, хулиганы, контрреволюционные агитаторы, германские шпионы расстреливаются на месте преступления».

Однако, как сообщается, до июля 1918 года ВЧК применила право на расстрел лишь в отношении нескольких уголовных элементов и крупных спекулянтов, пока не применяя данную норму в отношении политических преступников[5].

  • C 5 сентября 1918 года — право непосредственной ликвидации шпионов, диверсантов, иных нарушителей революционной законности.[4]. Права и обязанности на расстрел «всех лиц, прикосновенных к белогвардейским организациям, заговорам и мятежам»[14] и на непосредственное осуществление красного террора.

Декрет ВЦИК от 20 июня 1919 г. «Об изъятии из общей подсудности в местностях, объявленных на военном положении» наделяет органы ЧК правом непосредственного расстрела лиц, участных в поджогах, взрывах, умышленном повреждении железнодорожных путей и иных действиях с контрреволюционными намерениями, опубликован 22 июня 1919 г. в «Известиях ВЦИК»[15]:295,296. 23 июня ВЧК выпустила Приказ №174 с разъяснением вышедшего постановления ВЦИК[16].

Постановление ВЦИК и СНК об отмене применения высшей меры наказания (расстрела) от 17 января 1920 г.[17]:104–105, подписанное Лениным и Дзержинским было омрачено самовольной ночной ликвидацией заключенных ЧК Петрограда и Москвы до вступления документа в силу[10]:124,247. Отмена действовала недолго, 28 января 1920 года Дзержинский отправляет секретную телеграмму всем прифронтовым ЧК об их правах "непосредственной расправы, т.е. расстрела за преступления, упомянутые в постановлении ВЦИК от 22 июня 1919 года"[18], 12 февраля направляет телеграмму Бокию о нераспространении отмены на Туркестан[19], а при начале польской интервенции 6 марта 1920 года в Белоруссии, уже 7 марта телеграммы особым отделам фронтов и армий, включая гражданские трибуналы о наделении правом расстрела[20].

2 января 1922 года в связи с нестабильным положением в Сибири Дзержинский просит полномочия равные верховному судье с телефонограммой во ВЦИК о расширении полномочий председателя ВЧК до получения личного права санкции приговоров всех трибуналов[21].

 

Львів потонув у дощі і смітті

«Взяли лише 300 євро та золоті прикраси»: журналістка Соня Кошкіна заявила, що квартиру батьків пограбували, щоб її залякати

Украина оказалась на последнем месте по уровню вакцинации в Европе

У Львові «потоп»: містяни у соцмережах діляться фотографіями затоплених вулиць (ФОТО)

В Одессе произошло тройное убийство. Расстреляли семью бухгалтера порта

Городской совет Мелитополя забросали коктейлями Молотова

У Франківську невідомі увірвалися на територію заводу “Пресмаш”

 
 
Інститут трансформації суспільства
Портал Олега Соскіна - аналітика, статті, коментарі, новини в Україні та за кордоном
OSP-ua.info - События, комментарии, аналитика