Путин закончит зачистку Сирии, а потом вместе с армией Ирана войдет в Украину: ракеты на Киев уже нацелены


Війна Путіна проти України: 4 варіанти розвитку подій


Надія Савченко: церковні ієрархи повинні врятувати цю мужню дівчину від самогубства

 


Олег Соскин: Черная метка Порошенка в действии. Апокалипсис в Харькове, Днепропетровске, Запорожье


Олег Соскин: Выполнение требований МВФ приведет к исчезновению Украины и украинского народа


Балто-Чорномор'я - майбутнє України в системі первородного хаосу

 

"Народний капіталізм: економічна модель для України" Олега Соскина в английской версии (два раздела)

"Народний капіталізм: економічна модель для України" Олега Соскина в английской версии

Продаю квартиру. Apartment for sale. Gonchara street 43V

 
Україна: європейський бастіон чи азійська околиця. Стаття Олега Соскіна від 1996 року  
19 января 2017

Економічний часопис, №12‘96

05 грудня 1996

Олег Соскiн
директор Iнституту трансформацiї суспiльства

Шлях України до Європи було штучно перервано

Протягом останніх століть Європа в геополітичному вимірі існувала в урізаному вигляді, бо її частину контролювала Азія, яка завжди захоплювала практично половину Європи. Поділ Європи і європейської цивілізації проходив по Балто-Чорноморській осі. Україна є якраз критичною точкою на цій осі: тут збігаються в просторі і в часі дві економічні, політичні, культурні, моральні цивілізаційні системи - європейська і азійська.

Щоб ліпше зрозуміти, якою стане Україна в третьому тисячолітті, потрібно подивитися на неї не як на феномен, котрий утворився наприкінці другого тисячоліття, а як на організм, що зростає на гранітному підгрунті потужної і могутньої європейської держави, якою була християнська Київська Русь. Тоді ми будемо розглядати Україну не як державу, що тільки-но утворилась, а як державу, чий розвиток перервала агресія деспотичної тоталітарної азійської цивілізації.

Азійська татаро-монгольська імперія органічно перетворилася на московську імперію, що в різні часи мала різні історичні, соціальні, культурні, політичні форми. Спочатку це було московське царство, згодом - російська імперія з тендемом двох столиць - Санкт-Петербурга й Москви; відтак - комуністичний Радянський Союз. Отже, сьогодні Україна не створює нової держави, а здійснює третю спробу відновлення своєї державності і творення себе як європейської держави.

Шлях України в цивілізаційному ракурсі міг бути зовсім іншим. Відомо, що Київська Русь вже в ХІ-ХІІ ст. мала доволі потужні досягнення, свідченням яких, приміром, є зведення надзвичайно величних християнських православних соборів, що нині є надбанням світової архітектури. А будь-яка європейська цивілізація, яка спромоглася побудувати такі величні споруди, згодом досягала серйозних економічних, політичних, культурних надбань (візьмімо, приміром, Францію, Німеччину, Англію). Але з нашою країною такого не сталося, оскільки цей шлях було штучно перервано. Велику роль в цьому відіграла запекла таємна боротьба язичництва проти християнства.

Європейська та азійська цивілізації: різні парадигми розвитку

У чому полягають основні розбіжності, що завжди існували між європейськими й азійськими цивілізаціями, способами життя?

Європейська цивілізація орієнтувалася на розвиток найрізноманітніших можливостей індивідуума. Вона творила окремі самодостатні клітини для існування, які добровільно об(єднувалися на основі взаємовигідної кооперації.

Зовсім інший шлях обрала азійська цивілізація. В її основі лежить община, яка в російсько-московському варіанті виродилася в своєрідний "общак". Азійські системи творилися й функціонували як системи мурашників, де людина виконувала другорядну щодо держави роль, а держава існувала у вигляді певної матки. Все життя було підпорядковано особливостям життєдіяльності цієї матки.

У азійській цивілізації розвинуто інструменти державного патерналізму. Величезну роль відіграють іслам, буддизм та індуїзм, які обслуговують державу. Існування та діяльність людини підпорядковано інтересам державної машини, яка обслуговує інтереси деспота, тирана. Його воля й бажання - єдиний закон. Їх тиран реалізує з допомогою сатрапів, яких сам і призначає. Головна мета режиму - особисте надзбагачення деспота та його найближчого оточення. Переважна більшість населення перетворюється на державних рабів, чий продукт праці майже повністю привласнює панівна каста.

На сучасному етапі розвитку становище змінилося. Європейська цивілізація переживає досить велику кризу, передусім моральну. По-перше, в Європі йде наступ масової матеріальної культури, відбувається суцільна матеріалізація життя, його раціоналізація в усіх проявах та площинах. По-друге, відбувається зіткнення європейської культури, європейського способу життя з мусульмансько-африканською та мусульмансько-азійською культурою і способом життя. По-третє, європейська цивілізація переживає кризу ідеалів, особливо це позначилося на молодому поколінні. По-четверте, на зміну традиційним християнсько-моральним системам приходить система сурогатів, американізується життя, культура, духовний вектор європейської системи зникає.

Разом з тим у цілому відбувається підйом азійської цивілізації, особливо економіки. Це проявляється в тім, що досягається певний баланс між державою і індивідуумом в таких найбільш розвинутих азійських країнах, як Японія, Південна Корея та ін. Проте слід враховувати наявність двох тенденцій в розвитку азійської цивілізації: з одного боку, діє азійський вектор, пов(язаний з мусульманством, а з іншого - азійський вектор, пов(язаний з буддизмом. І якщо в другому випадку йде надзвичайно прогресивний розвиток цивільного суспільства, то в разі азійсько-мусульманського вектора ми бачимо наростання агресивних тенденцій з боку держави, зростання етатичних тенденцій, громадські інституції зазнають постійного тиску з боку державних механізмів.

Всі ці процеси повинна враховувати Україна і в жодному разі не поєднувати за допомогою механічного копіювання у своєму розвитку європейську та азійську складові. Наша країна повинна переплавити в собі, немов у казані, європейські та азійські способи життя та вектори світових цивілізацій.

Вплив чинника Московської імперії на розвиток України

Україна повинна розв‘язувати проблему існування на сході від себе зони, де посилюються процеси ентропії. Сьогодні тут розпочався розпад четвертого внутрішнього колоніального поясу Московської імперії і формування нових протонаціональних держав на Кавказі. Є всі підстави говорити, наприклад, про те, що протягом 1997 - 1998 рр. сформується така незалежна держава, як Ічкерія. На жаль, це відбувається у військовій формі. Не слід забувати, що Ічкерія прагнутиме об(єднатися з Дагестаном, завдяки чому вона зможе вийти на багате нафтою Каспійське море, а також, маючи морський кордон, вийти на прямі відносини з ортодоксальним мусульманським Іраном.

Разом з тим з боку центральної імперської еліти надзвичайно посилились тенденції відновлення Московської імперії. Вже реанімовано її головні атрибути - герб, прапор, елементи гімну, навіть назву та суть законодавчого органу - Думи. Вже не тільки на рівні ментальності, але й на практиці в Росії поширюється ідеологія великоросів, розвивається месіанська тенденція. Московська православна церква, яка, так і не очистившись від надбання КДБ - НКВС, усе більше починає відігравати роль служки імперії. Таким чином, Росія визначила характер свого розвитку як імперської держави.

Натомість перед Україною нині постає два завдання: як уникнути наростання і навали процесів ентропії зі сходу, а з іншого боку - як сприяти формуванню європейської Росії, центр якої розташовано в трикутнику Новгород-Псков-Санкт-Петербург. Україна повинна проводити жорстку політику щодо Московської імперії. Якщо не припиняться на законодавчому рівні територіальні претензії щодо Тавриди та Корсуня (російські назви - Крим та Севастополь), то Україна в змозі висунути такі ж самі територіальні претензії щодо Кубані, Бєлгорода, Курська, Воронежа та Ростова. Слід усіляко підтримувати українську діаспору на теренах Московської імперії. Слід вимагати від московського уряду відкриття в місцях компактного проживання етнічних українців шкіл, де викладання велося б рідною мовою, а також вимагати видання українських газет, вести радіо- та телепередач українською мовою.

Треба враховувати ще одну негативну рису, яка досить серйозно впливає на соціально-ментальне життя Росії. Йдеться про елементи некрофілії, якими просякнуто буття Московської держави. Радянська імперія перейняла це надбання в Єгипетської та Вавилонської імперій. Яскравим прикладом соціально-ментальної некрофілії є існування цвинтаря на Красній площі. Більше того, керівники держави навіть не усвідомлюють, що вони роблять, коли приймають паради та вітають учасників народних демонстрацій, стоячи на могилі, де лежить труна з мумією більшовицького вождя-вурдалака. Такі дії свідчать про соціально-ментальний некрофілійний психоз еліти імперської нації і його розповсюдження на широкі рівні побутової свідомості пересічних громадян держави. Некрофілійні тенденції в суспільному житті небезпечні. Ще більше зростає їх загроза, коли вони накладаються на імперський синдром. У цьому разі збільшується зовнішня агресивність держави, в якій вони стверджуються та розвиваються. Наслідком таких тенденцій є зростання соціального песимізму, агресивності, падіння моралі, знецінення вартості життя окремої людини та цілих соціальних груп. Звідси - пошук зовнішніх ворогів, на яких потрібно покласти вину за внутрішні соціальні, економічні та політичні провали.

Таким чином, Україні у формуванні своєї геополітичної стратегії слід враховувати російські реалії, щоб запобігти невиправданої шкоди для себе.

Кілька штрихів майбутнього України

Без сумніву, на геополітичному майбутньому України позначиться те, що її перетинають азійсько-європейські шляхи. Тому актуальним на сьогодні є формування Балто-Чорноморського економічного альянсу, ядром якого повинні стати країни трикутника Україна - Польща - Німеччина. Саме цей трикутник трансформуватиме європейську цивілізацію і створюватиме можливості для її подальшого розвитку. Україна негайно повинна вийти з мертвого СНД і якомога скоріше стати членом НАТО. Вже сьогодні ми в змозі увійти в політичну організацію НАТО.

Економічне майбутнє - це проведення радикальних ринкових реформ та формування маленьких господарських клітин приватних власників, які, об(єднуючись на родинній основі, використовують усі види кооперації і озброюються досягненнями науково-технологічної революції. Потрібно подолати марксистсько-ленінську теоретико-практичну догму, що додатковий продукт і додаткова вартість створюються на фазі виробництва. В умовах світової науково-технологічної революції, розвитку світового процесу відтворення, формування єдиних інфраструктурних систем та мереж, потужного прогресу в створенні єдиного механізму функціонування фінансового капіталу, широкого застосування безлюдних технологій ця догма стає цілковито застарілою і навіть безглуздою. Змінюється місце людини в системі предмети праці - людина - знаряддя праці. Місце людини займають роботи і безлюдні технології. У зв(язку з цим змінюються вимоги до працівника. Замість людини-гвинтика, бездумного виконавця приходить людина творча, людина-організатор.

Тому майбутнє економічне зростання України лежить зовсім не в площині "захисту вітчизняного товаровиробника", бо захищати потрібно вітчизняного споживача від неякісної продукції. Слід пам(ятати всім, що продукт праці тільки тоді стає товаром, коли він винесений на ринок і знайшов покупця. Якщо ж цього не сталося, то такий продукт праці нікому непотрібний і непотрібний той, хто його виробив. Виробник продукту, який не став товаром, стає банкрутом. Це об(єктивний закон ринкового господарства. На жаль, наша панівна кланова еліта на таких сакраментальних речах не розуміється.

Що ж потрібно робити? По-перше, зрозуміти і втілити в життя аксіому, що гроші в процесі обігу творять нові гроші, і всіляко розвивати грошовий та фондовий ринки. По-друге, уяснити, що за сучасних умов виграє не той, хто виробляє, а той, хто вміє швидко й точно поставити вироблений продукт праці споживачеві. Саме тому нальним стає розвиток ринкової інфраструктури. Як не прикро, Україна тут пасе задніх. По-третє, слід утямити собі, що лише той зможе утвердитися в третьому тисячолітті, хто вміє створювати сприятливі умови для залучення світового капіталу - особливо найбільш розвинутих та цивілізованих його частин - в економіку своєї держави. Задля цього в країні потрібно запровадити м(яку, просту й прозору податкову систему, створити сприятливий клімат для приватного підприємництва й знизити рівень корупції та хабарництва. По-четверте, наша державна машина повинна максимально усунутись зі сфери економічного життя, бо державна економіка не може бути ефективною та прибутковою. Натомість слід якомога швидше розвивати інституції приватної власності. Підтримувати малий та середній приватний бізнес.

Головною рушійною силою суспільства повинен стати середній клас, який складається з малих приватних власників. Вони становитимуть 65% від усього населення України і будуть у змозі самі утримувати свої сім(ї. Всім нашим горе-реформаторам треба опанувати простеньку аксіому: держава заможна тільки тоді, коли її громадяни заможні. А громадяни заможні тільки тоді, коли вони працюють на себе і є приватними власниками. Бо тільки приватний власник є вільною людиною, і тільки приватна власність забезпечує основу основ - економічну свободу. Сумно, але й досі всі ці питання в Україні не розв‘язано.

Політичне майбутнє - це формування партій парламентського типу і усунення кланової олігархічної системи, боротьба між лідерами якої перейшла усілякі цивілізовані межі. Треба наповнювати змістом атрибути держави і в першу чергу будувати реальні інституції громадянського суспільства. Слід якомога швидше ухвалити закон про вибори на пропорційно-мажоритарній основі: дві третини депутатів обираються за партійними списками, а одна - по одномандатних округах.

Важливою складовою майбутнього нашої держави є розвиток християнства. Вважаю, що як свого часу протестантство і католицизм дали поштовх розвиткові капіталізму, так і православ(я в умовах України повинно виконати ту саму функцію. Ключовим завданням у створенні народного капіталізму є формування Єдиної української помісної автокефальної православної церкви.

Для нашої держави є надзвичайно важливим формування національної еліти і висунення низки нових вождів, які не мають комплексу меншовартості і не є представниками п(ятої колони. Україна чекає на свого Мойсея. А завдання України дуже нагадує завдання єврейського народу за часів єгипетського полону.

Олег Соскiн
директор Iнституту трансформацiї суспiльства

 

У Львові підпалюють смітники

Стрельба в Киеве: неизвестный ограбил банк

Во Львов в садо-мазо бордели турков свозили самолетами

Львів потонув у дощі і смітті

«Взяли лише 300 євро та золоті прикраси»: журналістка Соня Кошкіна заявила, що квартиру батьків пограбували, щоб її залякати

Украина оказалась на последнем месте по уровню вакцинации в Европе

У Львові «потоп»: містяни у соцмережах діляться фотографіями затоплених вулиць (ФОТО)

 
 
Інститут трансформації суспільства
Портал Олега Соскіна - аналітика, статті, коментарі, новини в Україні та за кордоном
OSP-ua.info - События, комментарии, аналитика