Бизнес Хабада. Днепропетровская община - попечительный совет


Украина под оккупацией секты Хабад (досье)


Путин закончит зачистку Сирии, а потом вместе с армией Ирана войдет в Украину: ракеты на Киев уже нацелены

 


Олег Соскин: Черная метка Порошенка в действии. Апокалипсис в Харькове, Днепропетровске, Запорожье


Военное положение не увеличит количество самолетов и не добавит ума генералам


Эксперт назвал цель Путина в Украине: восстановление империи, остановиться он не может

 

"Народний капіталізм: економічна модель для України" Олега Соскина в английской версии (два раздела)

"Народний капіталізм: економічна модель для України" Олега Соскина в английской версии

Продаю квартиру. Apartment for sale. Gonchara street 43V

 
Ляшка у 2010 році вигнали з БЮТ за те, що він підтримав антиконституційний заколот Януковича  
6 апреля 2017

 Оле́г Вале́рійович Ляшко́ (нар. 3 грудня 1972, Чернігів, Українська РСР, СРСР) — український політик, народний депутат України, журналіст, телеведучий. Лідер Радикальної партії Олега Ляшка[1].

 

Біографічні відомості

Народився в Чернігові. Навчався в школі-інтернаті. На літо материн брат Василь Павлович та його дружина Галина Іванівна забирали Олега до себе, в село Лизівку на Білокуракинщині (Луганська область).[2]

1998 року закінчив юридичний факультет Харківського державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди.

2013 року також закінчив Київський університет імені Тараса Шевченка за фахом «міжнародній бізнес».

Одружений, має доньку[3].

За словами самого Олега Ляшка, його рідна сестра Вікторія під впливом російської пропаганди пішла воювати на боці російських терористів на Луганщині в українсько-російській війні[джерело не вказане 146 днів].

Кар'єра

Розпочав трудовий шлях скотарем колгоспу «Прогрес» села Лизівка, нині Білокуракинського району Луганської області[4].

19901992 — кореспондент, завідувач відділом редакції газети «Молода гвардія» (Київ).

19921995 — редактор газети «Комерційні вісті» Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків України.

19951996 — редактор додатка «Політика» газети «Правда України».

З серпня 1996 — головний редактор газети «Політика». 1999 року видання було закрито рішенням Московського райсуду Києва «за розголошення державної таємниці».

20002006 — головний редактор газети «Свобода» (ЗАТ "Редакція газети «Політика»).

З 21 травня 2016 року — ведучий програми «Правда Ляшка», яка виходить щосуботи о 21:00 на телеканалі NewsONE.

Політичні погляди

Ляшко позиціював себе як опозиційний до режиму Януковича радикальний політик, однак ведучий програми Шустер Live Савік Шустер заявив 29 грудня 2013 року, що Олег Ляшко в ефірі «Шустер Live» неодноразово подавався на запрошення адміністрації президента Віктора Януковича[5].

Був членом фракції БЮТ, 19 жовтня 2010 року був виключений з фракції БЮТ «за співпрацю з коаліцією більшості, зокрема, за голосування за зміни до Конституції, закон про Кабінет Міністрів та регламент Верховної Ради України».

Значна частина українських політологів і журналістів скептично оцінюють щирість політичних поглядів Олега Ляшка, розглядаючи Радикальну партію і самого Олега Ляшко, як особливий політичний проект Сергія Льовочкіна[6], вказуючи на «розкрутку» Олега Ляшка підконтрольним каналом «Інтер» і наявністю в партійному списку Радикальної партії осіб, пов'язаних з іменами Льовочкіна, Фірташа, Хорошковского і Черновецького.

Політична діяльність

 
Підтримка Ляшка на виборах Президента України 2014.

На парламентських виборах 2002 року намагався отримати депутатський мандат в столичному окрузі № 217. Отримав третій результат.

20062007 — народний депутат України V скликання від Блоку Юлії Тимошенко (№ 26 у виборчому списку). Голова підкомітету з питань організації роботи Верховної Ради Комітету ВР з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності ВР.

20072012 — народний депутат України VI скликання від БЮТ (№ 29 у списку). Заступник голови Комітету ВР з питань бюджету. Голова Тимчасової слідчої комісії ВР з розслідування можливих фактів порушення законодавства у сфері майнових, земельних, фінансових та інших відносин міським головою Харкова Михайлом Добкіним і секретарем Харківської міськради Геннадієм Кернесом. 19 жовтня 2010 року був виключений з фракції БЮТ «за співпрацю з коаліцією більшості, зокрема, за голосування за зміни до Конституції, закон про Кабінет Міністрів та регламент Верховної Ради України»[7]. Цій події передував скандал з оприлюдненням відео допиту людини схожої на Олега Ляшка 15 вересня 1993 року, на якому особа зізнається слідчому, що вступала в гомосексуальні стосунки з високопоставленим чиновником на ім'я Борис в обмін на допомогу у вирішенні особистих питань[8][9][10].

З грудня 2012 — народний депутат України VII скликання, пройшов до парламенту по одномандатному округу № 208 у Чернігівській області (висуванцем Радикальної партії Олега Ляшка). Заступник голови Комітету ВР з питань фінансів і банківської діяльності. Позафракційний.

У лютому 2014 Олег Ляшко заявив, що буде балотуватися у Президенти України[11]. На позачергових виборах 25 травня 2014 року Ляшко, як єдиний кандидат Радикальної партії, одержав 8,32 % голосів, зайнявши третє місце в країні. Третій рейтинг лідера Радикальної партії Олега Ляшка був названий пресою «однією з головних несподіванок президентських виборів в Україні».[12]

Олег Ляшко вважає, що Україна має розірвати дипломатичні стосунки з Росією і зареєстрував відповідний законопроект у Верховній Раді.[13][14]

6 липня 2015 року, під час свого виступу у Полтаві, Ляшко познущався над прізвищем голови Одеської ОДА М. Саакашвілі, назвавши його «Х..швілі»[15].

1 вересня 2015 року після голосування за децентралізацію в першому читанні, заявив про вихід партії з коаліції й перехід в опозицію[16]. Після голосування брав участь у кривавій бійці під Радою, під час якої постраждав 131 правоохоронець. Організаторами акції були «Свобода», «Радикальна партія» й «УКРОП»[17][18]

7 вересня викликав Президента Порошенка на публічні дебати[19].

27 січня 2016 року заявив, що «Радикальна партія» готова повернутися до коаліції за умов переформування уряду і прийняття їхнього плану дій[20].

Російсько-українська війна 2014 року

8 березня 2014 року відвідав Крим, але був заблокований на виході з аеропорту представниками російських сепаратистів[21][22].

У ніч з 9 на 10 березня 2014 викрав проросійського сепаратиста депутата Луганської обласної ради Арсена Клінчаєва. Процес супроводжувався побиттям і зйомкою[23][24].

17 березня 2014 року вніс законопроект, у якому пропонувалося вважати учасників «сепаратистських мітингів за приєднання до Росії», а також тих, хто перешкоджає руху військових та військової техніки, — зрадниками і посібниками окупантів. На час «військової агресії» до зрадників, диверсантів, вбивць, мародерів, дезертирів і шпигунів пропонується застосовувати смертну кару. Законопроект передбачає розрив дипломатичних відносин і введення візового режиму з Росією, денонсування угод, заборона КПУ і Партії регіонів, заклик до ЄС заборонити в'їзд мешканців Криму з російськими паспортами та інші заходи[25][26].

З 6 травня 2014 року бере участь у маріупольських зіткненнях, перед цим, 5 травня, записав відеозвернення до українців. 11 травня 2014 року з'явилися повідомлення про те, що Ляшко затриманий терористами Донбасу[27][28][29]. Пізніше ця інформація була спростована[30].

23 травня 2014 року учасники батальйону Ляшка напали на будівлю міської ради у Торезі, де знаходилися прихильники Донецької народної республіки, і вбили як мінімум двох людей[31].

6 червня 2014 року видворив з будівлі Верховної Ради російську знімальну групу ВДТРК.

19 червня 2014 року облили зеленкою у Львові з криками «Ганьба!»

Конфлікт з Коломойським

6 жовтня 2014 року Олег Ляшко звинуватив дніпропетровського губернатора І. Коломойського в доведенні до інфаркту його матері. Про це він написав на своїй сторінці в «Facebook».

Ляшко сказав, що він готовий терпіти брехню про себе з боку Коломойського, але не про свою сім'ю. «Коли він взявся за мою маму, за мою дитину з дружиною-я цього не пробачу. Якщо не дай Бог, Беня, з моєю мамою те станеться, я тебе дістану з — під землі і уб'ю» ,-написав Ляшко.

Конфлікт з Порошенком

Найбільше критики від Ляшка в адресу Порошенка почало лунати після виходу «Радикальної партії» з коаліції. Під час одного з інтерв'ю Ляшко назвав Порошенка «цинічним баригою» і звинуватив у тому, що в нього начебто бізнес у Росії, в той час як в країні йде війна, «він слабкий, а найголовніше для нього — це гроші й бізнес» — казав Ляшко. Також він почав вимагати розпочати процедуру імпічменту Порошенка, і що той начебто шантажував його підробленим порнографічним відео[32][33].

Законодавчі ініціативи

Автор Проекту Постанови щодо першочергових заходів у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації, де прописана низка заходів, спрямованих на збереження територіальної цілісності, суверенітету і незалежності України[34][35].

Скандали

Судові

Олег Ляшко не раз мав справу з українськими судами. Про перший серйозний досвід такого роду різні джерела повідомляють без прив'язки до журналістської діяльності. У 1994-му його заарештували і того ж року судили за кількома статтями КК України — зокрема, за розкрадання державного та колективного майна у великих розмірах, самовільне присвоєння влади і т. д. Вирок — шість років з конфіскацією майна.[36] Через рік був звільнений за амністією, а в 1998-му судимість було достроково погашено.

2001 року О. Ляшко був засуджений умовно вже за професійну діяльність. Кілька його матеріалів кінця 1990-х про колишнього в. о. віце-прем'єра Василя Дурдинця вітчизняна Феміда визнала наклепом. А в серпні Європейський суд з прав людини в Страсбурзі у справі «Ляшко проти України» віддав перевагу першому, визнавши ущемлення права журналіста на свободу слова. Власне, і в політику Ляшко потрапив, позиціонуючи себе журналістом-розслідувачем, борцем за свободу слова й проти корупції та свавілля чиновників.[37]

У розпал «коаліціади-2006», будучи вже нардепом, Олег Ляшко заявив про те, що хтось передав йому можливі докази про дачу хабара у розмірі 300 млн доларів лідеру Соцпартії Олександру Морозу за входження СПУ в коаліцію з Партією регіонів.[38][39] Пізніше суд за позовом спікера парламенту визнав розповсюджені «бютівцем» відомості недостовірними і зобов'язав їх спростувати. У жовтні 2006 року Печерський суд зобов'язав Олега Ляшка публічно вибачитись перед першим віце-прем'єр міністром Андрієм Клюєвим за розповсюдження недостовірної інформації про підкуп народних депутатів.[40]

У вересні 2012 року Олег Ляшко подав до суду на інтернет-видання IPress.ua — за поширення «недостовірних та наклепних відомостей»[41]. Йшлося про перепублікацію iPress.ua у рубриці «Блогосфера» запису політтехнолога Сергія Гайдая на сторінці останнього у соціальній мережі Facebook. Зокрема, Радикальна партія Олега Ляшка у записі політтехнолога характеризується як «дорога політтехнологічна зброя, а фінансування цього проекту відбувається за згодою влади». Сам Гайдай на своїй сторінці у Facebook заявив, що Олег Ляшко обматюкав його за цей запис[42].

На думку політика, перепублікація матеріалу «порочить, ганьбить гідність, честь та ділову репутацію народного депутата України та особи, яка зареєстрована як кандидат у народні депутати України». Ляшко вимагав від видання спростувати «недостовірну інформацію», публічно вибачитися та вилучити з веб-сайту згадану публікацію. Сума позову — символічна 1 гривня. Про подальший перебіг справи не повідомлялося.

7 вересня у студії програми Савіка Шустер, Олег Ляшко назвав регіоналку Інну Богословську «чорноротою відьмою» та «брехухою», після чого Богословська подала на Ляшка до суду[43][44].

У лютому 2014 року зарештований екс-депутат Ігор Марков заявив про намір подати судовий позов на Олега Ляшка за те, що останній звинуватив його в причетності до убивства Максима Чайки та співпраці з ФСБ Росії.[45]

13 травня 2014 року стало відомо, що в Криму розпочато дослідчу перевірку за фактом передбачуваної спроби Ляшко вивезти до Туреччини двох вихованців ялтинського інтернату[46].

Бійки у Верховній Раді

18 травня 2011 у сесійній залі Верховної Ради вчинив бійку з Першим заступником Голови Верховної Ради Адамом Мартинюком.

3 березня 2014 року Верховна Рада не змогла почати вечірнє засідання через бійку, яка сполохнула між Олегом Ляшком та Ігорем Єремеєвим, до групи якого перейшов Сергій Мельничук, з яким Ляшко бився під час ранкового засідання[47].

14 листопада 2016 року сталась бійка між головою фракції у Верховній Раді України "Опозиційний блок" Юрієм Бойком і головою фракції Радикальної партії Олегом Ляшком на засіданні погоджувальної ради. В ході свого виступу Ляшко звинуватив фракцію ОБ і особисто Бойка в отриманні "консультацій з Москви".

В мене, до речі, питання до СБУ: чого вони їздять по москвах і досі не в тюрмі.

 [1]

У відповідь на це Бойко вдарив Ляшка по обличчю. Бійка тривала кілька секунд, після чого Ляшко продовжив виступ і назвав Бойка і його фракцію "недобитками Януковича" - Бойко повторно вдарив Ляшка[48].

Гей-скандал

5 жовтня 2010 року в Інтернеті з'явилося відео 17-річної давнини, де Ляшко розповідає слідчому прокуратури про свій гомосексуальний зв'язок з високопоставленим чиновником, якого він називає Боря. Сам Ляшко спростував достовірність запису у письмовій заяві, назвавши її «фальшивкою», сфабрикованою завдяки «технічному прогресу» і «чудесам» монтажу. «Зараз я з'ясовую, кому вигідна ця фальшивка, і вже звернувся до Генеральної прокуратури з проханням розібратися, хто автор цього відео», — сказав він газеті. У прес-службі Генпрокуратури України (ГПУ) підтвердили, що Ляшко звернувся до них із заявою. За інформацією газети, Ляшко особисто приніс до ГПУ заяву, в якій просить перевірити достовірність відеофрагментів, а також пояснити, яким чином вони потрапили у ЗМІ.[49][50].

Слідчий Олег Матвєєв, який вів допит Ляшка на відео, нині працює заступником голови ДПАУ, підтвердив факт відеозапису:

Це відео було в матеріалах слідства. Тоді щодо Ляшка Олега Валерійовича прокуратурою Києва розслідувалася кримінальна справа про шахрайство в особливо великих розмірах. Він отримав 5 років, відбув менше половини і звільнений умовно-достроково.

На питання: «яким чином орієнтація Ляшка відноситься до предмету розслідування?», Олег Матвєєв відповів: «У Ляшка судимість погашена і розголошувати якісь факти некоректно. Не припускаю, хто це міг зробити. Тоді справа розслідувалася як звичайна рядова»[51].

Сам Ляшко в 2011 році, відповідаючи на питання журналіта про його орієнтацію запитував: «де ви бачили педераста з „баритональним басом?“» і заявив, що його хочуть дискредитувати зробивши символом секс-меншинств[52]. Під час того ж інтерв'ю Ляшко, говорячи про себе казав: «Ну гляньте на мене. Стрункий, не мордатий, не пузатий. Буквально до 35 років важив 64 кілограм, зараз 69-70 — мені 38 років!».

Кримінальне переслідування в Росії

10 вересня 2015 року Слідчий комітет Російської Федерації порушив кримінальну справу проти голови фракції Радикальної партії у Верховній Раді Олега Ляшка та бійців полку Національної гвардії «Азов» за підозрою у викраденні жителя міста Маріуполя Дмитра Чайковського (Донецька область). Кримінальну справу порушено за ознаками злочинів, передбачених пп. «а», «в» ч.2 ст.126, пп. «д», «е» ч.2 ст.117, ч.1 ст.356 Кримінального кодексу Росії (викрадення людини, катування, застосування заборонених засобів і методів ведення війни).[53]

Рейтинги

У 2006 році в списку найбільш молодих і перспективних українських політиків журналу «Фокус» був удостоєний 20-го місця. На думку видання, перспективність обумовлена тим, що Олег Ляшко «входить до числа найактивніших представників однієї з найвпливовіших фракцій у парламенті».

Олег Ляшко є одним з найпопулярніших українських користувачів соціальної мережі Facebook. Станом на 4 липня 2014 року, кількість підписників на його сторінку становила 157 тис.[54]

Хобі

Риболовля. Нумізматика. Колекціонування ікон, вишиванок, ароматизованих свічок. Олег Ляшко також колекціонує вила, які йому дарують люди[55].

Музика:

Фільми: Сімнадцять миттєвостей весни, Мовчання ягнят та Клеопатра.[Джерело?]

Любить футбол. З 2007 року вболіває за футбольний клуб «Шахтар» Донецьк[57].

Факти

 

  • У селі Канівщина Прилуцького району Чернігівської області є вулиця Олега Ляшка, перейменована на честь депутата рішенням Канівщинської сільської ради[58].
  • Олег Ляшко став прототипом одного з персонажів українського мультсеріалу Казкова Русь.
  • Ляшко намагався привести до Верховної Ради корову, але йому завадив спецпідрозділ міліції.[59]
  • За рейтингами Радіо Свобода Олег Ляшко найбільше з депутатів 6-го скликання працював над скандалами.[60]
  • У березні 2013 року Олег Ляшко намагався потрапити у літак з вилами, для підняття народного повстання у Донецьку, але його не пропустили співробітники аеропорту.[61]
  • За даними інформаційного агентства «ЛІГАБізнесІнформ», стратегією виборчої кампанії Радикальної партії на парламентських виборах 2014 року займається російський політтехнолог Ігор Шувалов, близький до Сергія Льовочкіна, а безпосередніх керівників штабу партії очолює Владислав Каськів[62]

 

 

"Затопленные улицы и деревья на авто". По Херсону пронесся мощный шторм

В Ізмаїлі вибухнуло авто поліцейського, є постраждалі

Через нічну негоду у центрі Львова не працюють світлофори

Анонс. Олег Соскін в гостях у Геннадія Балашова

Ночью в Киевской области тайно выгрузили 40 тонн львовского мусора

У центрі Вінниці пограбували ювелірний магазин. Нападники підстрелили охоронця

Под Житомиром расстреляли бизнесмена

 
 
Інститут трансформації суспільства
Портал Олега Соскіна - аналітика, статті, коментарі, новини в Україні та за кордоном
OSP-ua.info - События, комментарии, аналитика